Планета з пап’є-маше
Будь-яку планету можна зробити так: надути повітряну кульку, обмазати клеєм, приклеїти газетні, використані офісні листи, непотрібний папір:
- Хвостик кульки, де зав’язані ниточки, не заклеюємо.
- Залишаємо сушити роботу на ніч.
- Потім проколюємо повітряну кульку і витягуємо його назовні.
- Фарбуємо саморобку в блакитний колір з жовтими плямами. Це у нас Земля з материками.
- Подібним чином можна зробити і інші планети.
- Беремо кульки, надуваємо різний обсяг, дотримуємося відповідність планет, обклеюємо паперовими відходами, приблизно 3-4 шари паперу, чекаємо коли кожен шар висохне. Потім розфарбовуємо, покриваємо виріб лаком, інакше гуаш може розмазатися.
Ракета з коробок
Краще всього брати коробки з-під високих холодильників, вирізати двері, вікно, прикрасити ракету на свій розсуд, підписати. Носову частину скласти з верху цієї коробки. Вирізати крила з щільного картону, приклеїти. Включити нічник «Зоряне небо», і можна представляти політ у космос.
Для сюжетних і рольових ігор підійде ракета з половини коробки. Коробка повинна бути в зріст дитини:
- Робимо передню частину: корпус з передньою стінкою, і двома половинами стінок коробки з однієї й іншої сторони, які допомагають утримувати лицьову частину.
- Вирізаємо вікно, на яке наклеюємо картонне кільце — ілюмінатор.
- Прикрашаємо ракету зірками.
- Можна зробити напис, намалювати російський прапор.
Це трудомістка робота, і дорослий повинен допомагати радою або дією.
Чудово, що з малих років, дітей знайомлять з громадськими, значущими святами, які відмічають як в Росії, так і за кордоном.
У дітей розвивається почуття причетності до урочистостей, формується основа святкової культури.
Не завадить згадати першого у світі космонавта, творців ракет, вихід на місяць. Нехай діти змалку знають, хто запроваджував мрію в реальність.
Тема космосу — хороший майданчик для інтелектуального розвитку, безперервне джерело пізнавальної інформації.
Не малу роль відіграють батьки, коли разом з дітьми беруть участь у виготовленні поробок, розповідають про те, що знають самі. Це не просто дозвілля, а якесь єднання дорослих і дітей, де кожен відчуває себе значущою особистістю.
