Ірландське мереживо є однією з найбільш цікавих технік в’язання, але в той же важким. Для того щоб навчитися даній методиці необхідно присвятити не одну годину.
Трохи легше стане тим, хто має який-небудь досвід в в’язання мережив, проте хочеться відзначити, що спробувати навчитися цього майстерності однозначно варто. Завдяки ірландського мережива виходять досить оригінальні речі, які сподобаються багатьом.
Опис техніки ірландського мережива
Для початку варто навчитися в’язати звичайні стовпчики, так щоб вони виходили однієї щільності і виду. Також важливу роль відіграють схеми, а точніше вміння їх читати.
Спочатку потрібно навчитися в’язати окремі елементи, завдяки яким потім можна навчитися творити шедеври. Але для початку варто розібратися в самій техніці в’язання, дізнатися, що вона собою представляє і як виконується.
По суті, ця техніка відрізняється від звичайного в’язання гачком наявністю бурдонов. Вони є головним елементом, без якого не обійдеться жодне в’язання.
Адже, приміром, щоб зв’язати невеличкий квіточка необхідно для початку намотати на пальці обручку з ниток, яка і буде бурдоном.
Після цього дане кільце обв’язується звичайними стовпчиками, хоча багато майстрині використовують ще й колечка, піко. Такі ж бурдоны робляться і для пелюсток.
Ірландське мереживо – це не тільки незліченна кількість квіточок і пелюсток, але й інші елементи, без яких просто неможливо обійтися.
Все що потрібно щоб створити шедевр це підготувати різні елементи, а після цього їх просто з’єднати в нудному порядку. Для цього використовуються різноманітні способи з’єднання. Найпростіше – це взяти і зшити їх між собою, хоча даний спосіб не стане найкращим.
Адже ірландське мереживо являє собою плетену сітку. Вони бувають різними: прямі, косі, з різного виду осередків. Хочеться відзначити, що з’єднання їх між собою сіткою є трудомістким процесом.
Отже, як же це робиться на професійному рівні. Для початку береться планшет достатнього розміру, щоб на ньому розмістилася викрійка майбутнього шедевра.
Всі пов’язані елементи кріпляться до викрійці за допомогою шпильок, а коли вся композиція буде готова, приступають до її з’єднання за допомогою ниток.
Краще всього використовувати для цього найбільш тонкі нитки, щоб сітка потім не впадала в очі. Часу для цього буде потрібно багато, але результат того вартий.
