Ірландське мереживо є однією з найбільш цікавих технік в’язання, але в той же важким. Для того щоб навчитися даній методиці необхідно присвятити не одну годину.
Трохи легше стане тим, хто має який-небудь досвід в в’язання мережив, проте хочеться відзначити, що спробувати навчитися цього майстерності однозначно варто. Завдяки ірландського мережива виходять досить оригінальні речі, які сподобаються багатьом.
Опис техніки ірландського мережива
Для початку варто навчитися в’язати звичайні стовпчики, так щоб вони виходили однієї щільності і виду. Також важливу роль відіграють схеми, а точніше вміння їх читати.
Спочатку потрібно навчитися в’язати окремі елементи, завдяки яким потім можна навчитися творити шедеври. Але для початку варто розібратися в самій техніці в’язання, дізнатися, що вона собою представляє і як виконується.
По суті, ця техніка відрізняється від звичайного в’язання гачком наявністю бурдонов. Вони є головним елементом, без якого не обійдеться жодне в’язання.
Адже, приміром, щоб зв’язати невеличкий квіточка необхідно для початку намотати на пальці обручку з ниток, яка і буде бурдоном.
Після цього дане кільце обв’язується звичайними стовпчиками, хоча багато майстрині використовують ще й колечка, піко. Такі ж бурдоны робляться і для пелюсток.
Ірландське мереживо – це не тільки незліченна кількість квіточок і пелюсток, але й інші елементи, без яких просто неможливо обійтися.
Все що потрібно щоб створити шедевр це підготувати різні елементи, а після цього їх просто з’єднати в нудному порядку. Для цього використовуються різноманітні способи з’єднання. Найпростіше – це взяти і зшити їх між собою, хоча даний спосіб не стане найкращим.
Адже ірландське мереживо являє собою плетену сітку. Вони бувають різними: прямі, косі, з різного виду осередків. Хочеться відзначити, що з’єднання їх між собою сіткою є трудомістким процесом.
Отже, як же це робиться на професійному рівні. Для початку береться планшет достатнього розміру, щоб на ньому розмістилася викрійка майбутнього шедевра.
Всі пов’язані елементи кріпляться до викрійці за допомогою шпильок, а коли вся композиція буде готова, приступають до її з’єднання за допомогою ниток.
Краще всього використовувати для цього найбільш тонкі нитки, щоб сітка потім не впадала в очі. Часу для цього буде потрібно багато, але результат того вартий.
Схеми ірландського мережива для початківців
Існує кілька основних видів елементів, без яких просто не обійтися у цій справі. Варто більш детально розглянути, як вони в’яжуться.
Гілочка
Для початку необхідно уважно вивчити малюнок, по якому проводиться в’язання.
Необхідно уважно вивчити зображення, перед тим як приступити до в’язання.
Після вивчення слід визначитися з методами в’язки. Це необхідно зробити, щоб по можливості уникнути найдурніших помилок, а в слідстві з цим частих переробок роботи.
Для виконання даного елемента необхідно виконати наступні кроки:
- набрати 7 повітряних петель, після чого добрати ще 10 петельок;
- робота розгортається, після чого провязывается з’єднувальна петля без накиду, після цього три з накидом і ще одна без накиду і знову проста з’єднувальна петля, яка вводиться в сьому петельку на початку ланцюжка;
- в основі пелюстки необхідно повернути роботу таким чином, щоб повітряна петля опинилася перед вами, після чого проводиться набір ще 22-х полустолбиков;
- робоча частина розгортається і відбувається обв’язка вироби по колу за допомогою полустолбиков до тих пір, поки не дійдете до місця формування листочка;
- знову набираються повітряні петлі для формування листка, як і минулого разу. Під час роботи необхідно стежити за якістю роботи, щоб виріб вийшло красивим. Для цього не варто перетягувати нитку, та й не варто надто її розслабляти, інакше не вийде зберегти форму листочка;
- після цього варто повторити всі попередні кроки, поки не вийде лист.
найголовніше, про що не варто забувати – це уважне прочитання схематичного малюнка, адже від того як це буде зроблено грамотно залежить вигляд фінішного елемента.
Квітка
Використання ірландського мережива в процесі вив’язування квіточок можливо різноманітність. Адже завдяки ньому можна отримати широкий асортимент різних видів даного елемента, які потім можна використовувати для створення різних орнаментів і малюнків.
Для оригінального квітки потрібні нитки двох різних відтінків. Один з них повинен бути світлого відтінку, а інший навпаки темного. Отже, робота починається з темного кольору:
- набираються вісім повітряних петель, які після цього скріплюються в одне кільце;
- після цього вывязываются чотири і одна повітряна петля, після цього стовпчик з двома накидами, повітряна петля і так триває до кінця ряду;
- наступний ряд – це сполучні петлі, після того як низка закінчиться темна нитка відрізається і приєднується світла нитка;
- вывязывается одна повітряна петелька, потім дві з’єднувальні, 6 повітряних петельок, дві з потрійним накидом, 6 в. п., 4 сполучні петлі. Такий алгоритм продовжується до кінця рада;
- далі вывязывается одна повітряна петля, дві з’єднувальні, три з одинарним накидом, шість з подвійним, три з одинарним і чотири з’єднувальних петлі;
- вывязывается одна в. п., п’ять з’єднувальних петельок, 6 стовпчиків без накиду, 2 ст. п., шість стовпчиків без накиду і п’ять з’єднувальних петельок, так продовжує робити до кінця ряду.
- Після закінчення ряду світла нитка відрізається і натомість їй кріпиться темна з допомогою, якої вывязывается окантовка;
- Вывязывают 8 з’єднувальних петельок, п’ять з одинарним накидом, далі в’яжеться пикр і після цього 5 петель з одинарним накидом, вісім з’єднувальних петельок.
Після цього в’язання даного елемента закінчується, тому всі нитки обрізаються.
Лист
- Для виконання даного елемента в’яжеться ланцюжок з дванадцяти петельок, після чого провязываются три стовпчика без накиду.
- Роботи повертається і в дванадцяту петлю вводиться гачок, після чого вывязываются три стовпчика без накиду.
- Робота знову повертається (робити це стоїть в одному напрямку, наприклад, за годинниковою стрілкою).
- В’язання крутиться по колу для того щоб пров’язати десять стовпчиків без накиду, після чого нитка зачіпляється за петельки на підставі елемента. У першому ряду загалом має вийти двадцять чотири стовпчика без накиду.
- У другому ряду в’язання ведеться наступним чином – провязывается одна підйомна петля, після чого полотно розгортається. Потім першу петельку пропускаємо, і після цього в задній стінці провязывается десять стовпчиків без накидов;
- У центрі листочка вывязываются три стовпчика без накиду.
- Починаючи з третього по п’ятий ряд, слід повторювати дії другого ряду.
Після того як десять стовпців у п’ятому ряду будуть пов’язані, можна буде обрізати нитку і заховати її потім на виворітній стороні виробу.
Завиток
- Робота починається з того, що вывязывается звичайний шнурок (гусениця) певної довжини.
- Для заокруглення заготовки необхідно пров’язати два стовпчики без накиду і зачепивши п’ять задніх стінок тасьми, прикріпити її до основного полотна.
- Після цього провязываются звичайні стовпчики з одинарним накидом, але з пишними стовпцями. Для цього ряд варто починати з двох з’єднувальних петельок і чотирьох стовпчиків без накиду.
- Після цього рядки необхідно обв’язати рачьим кроком.
- Для цього вывязываются стовпчики з одинарним накидом з пишними столиками. В кінці вывязываются дві полупетли і чотири стовпчики без накиду.
- Після цього в’яжеться рачій крок з потрійним обметуванням.
Це буде фінішним дією у формуванні завитка.
З’єднання елементів ірландського мережива
З’єднати мережива можна по-різному. Для з’єднання можна користуватися тими ж нитками, або взяти нові:
- В процесі роботи кожен елемент чіпляється одне до одного. Потрібно створити один мотив, а протягом провязывания кінцевого ряду другого виконати приєднання до першого. Процедура повторюється до тих пір, поки кожна деталь не буде з’єднана з іншими.
- Мереживні елементи можна пришити на тканину, куди був нанесений візерунок. На дільницях, що залишилися близько мотиву гачком провязывается сіточка. Її візерунок дозволяється вибирати на свій розсуд.
- Можна насамперед вив’язати сіточку, а потім нашити поверх неї потрібні деталі.
- Мереживні елементи можна пришити на візерункову тканину, а потім вишити сіточку, скориставшись голкою. В процесі застосовується метод игольного мережива. З’єднання мотивів виконується нитевыми стібками. Потім ці стібки можна прошити «рішельє» швом. Подібна техніка зветься бридами.
- Мереживні деталі можливо пришити на щільний тюль. Якщо у створенні мотивів застосовувалася тоненька нитка і маленький гачок, то краще взяти для основи тонкий тюль з нейлону.
Елементи ірландського в’язання можуть використовуватися в якості накладних прикраси або ж у вигляді аплікацій на різного роду тканинах. Вони будуть чудово виглядати в поєднанні з декоративним шнурком, вишивкою і навіть біжутерією.
Для створення оригінальної речі необхідно підготувати елементи, які можна зберігати в спеціальному органайзері. Після того, як всі деталі будуть готові можна буде приступити до їх з’єднанню.
У перший раз це буде важко зробити, але з кожним разом роботу буде ставати все цікавіше і цікавіше, та й робити це буде набагато простіше, варто лише запастися терпінням.
Фото ірландського мережива
